пʼятниця, 26 листопада 2021 р.

РІДНЕ МІСТО, ЩО ПЕРЕЖИЛО ЦІЛІ ЕПОХИ

(Стежками рідного міста. Відео-екскурсія до 1128-річча

Дня міста Ужгород)

Ужгород – місто мультикультур, ароматної кави, старовинної архітектури та дивовижних милих міні-скульптур
Місто, яке закохує – саме так кажуть про давній тисячолітній Унгвар і туристи, і самі його жителі. 





Його унікальність в інтернаціональності, його єдність – в особливих ідеях, поглядах і прагненнях людей, його багатогранність – в різноманітті стилів, конфесій, смаків, ароматів, його шарм – в кожній старовинній вуличці.



Це найменший обласний центр України, який розташований в передгір’ї Карпат. Як Рим, Стамбул, Прага і Барселона, він був побудований на семи пагорбах Ужгород відомий своєю приголомшливою історією, яка почалася багато століть назад, на Замковій горі, де сьогодні гордо височіє величний Ужгородський замок.


 Початкова його назва угорською мовою звучить як Унгвар (Ungvár) і до сих пір нерідко використовується самими містянами. Вперше про місто згадував ще Аль-Ідрісі в 1154 році – тоді Ужгород був найбільш
 віддаленим куточком Давньоруської держави. Майже ціле тисячоліття тут господарювала угорська та австро-німецька знать, чеські капіталісти. Ужгород встиг побувати під крилом Угорщини, Австро-Угорщини, Чехословаччини, УРСР.


Герб Ужгорода — офіційний герб міста, затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 14 червня 1990 року. Являє собою  щит на синьому полі якого зображено, як із землі ростуть три золоті виноградні лози, що перетинають одна одну, з трьома листочками і двома гронами винограду на них.

Виноградна лоза в символіці міста відома з 1635 року, коли місто використовувало печатку з малюнком виноградного куща з трьома лозами та двома гронами. Герб на печатці обрамлював напис: «Sigillum civitatis Ungvariensis». Кольорове зображення герба Ужгорода відоме з 1701 року.

Водночас австрійські геральдисти XIX століття (К.Лінд, Г. Ґ. Штрель) подають герб Ужгорода в іншій кольоровій гамі: на червоному тлі з зеленої землі ростуть три зелені виноградні лози з двома золотими ґронами. Цікаво, що 1939 р. (користуючись, очевидно, працею Г. Ґ. Штреля як першоджерелом) саме в таких барвах герб Ужгорода (як один з елементів) відтворив у своєму проєкті «великого державного герба УНР» український геральдист у Празі М. Битинський.

12 грудня 1905 року Міністерство внутрішніх справ Угорщини у своєму листі переслало в Ужгород офіційний опис герба: «Щит в стилі бароко, синього кольору, на якому із зеленої землі росте виноградний кущ з трьома виноградними лозами, з яких крайні посередині щита перетинають одна одну і з них звисає по одному грону, а з кожної з трьох лоз звисає по одному зеленому листку».

На будівлі міської лікарні в 1913 році був зображений герб, де лози й листя винограду були вилиті із золота. Саме така кольорова гама вважається «справжньою», тобто такою, яка відповідає первинному вигляду герба.

«Біографія» Ужгорода захоплює і надихає, В місті зберігся свій особливий шарм і неперевершена історія.

Сучасний Ужгород досить компактний в порівнянні з іншими обласними центрами-гігантами – його площа становить якихось 40 тис. кв. км. Більшу його частину займає так зване Старе місто, де збереглося чимало архітектурних шедеврів. Ужгород навпіл ділить мальовничу річку Уж, яка, за версіями дослідників, і дала місту його ім’я.






Ужгород - місто 6 набережних, яке з квітня до кінця жовтня більше нагадує яскравий квітучий сад.




Ботанічний сад
Без сумніву, цей сад можна назвати окрасою Ужгорода. У ботанічному саду царює атмосфера спокою, а хвойні рослини наповнюють повітря приємним ароматом. Тут  представлені унікальні види флори, зібрані зі всього світу. Магнолія, сакура, софора японська, верба вавілонська і багато інших. В оранжереї саду ростуть тропічні та субтропічні рослини: папайя, банани, мімоза, евкаліпт, 10 видів пальм і аж 250 видів кактусів. Все різноманіття важко собі уявити, тому це слід побачити. А розарій може похвалитися 120 видами троянд, уявіть – яке різнобарв'я.



Площа Театральна – центральна площа міста, з якої можна потрапити в будь-яку точку Ужгорода. Тут починається пасаж, розташований ляльковий театр і міні-сценаА зовсім поруч – справжня діюча дитяча залізниця!






Унікальна синагога
Неподалік Театральної площі знаходиться велична єврейська синагога. Аналогу їй немає в усій Європі, вона унікальна. Зведена у 1904 році за проектом архітекторів Д. Паппа та С. Ференца. Споруда виконана у неомавританському стилі – це поєднання романтизму із візантійськими та арабо-марокканськими мотивами. Після тотального винищення євреїв 1944 року в Ужгороді радянська влада синагогу переробила під філармонію. З 1950-х років ця концертна зала є однією з найкращих в Ужгороді.


Площа Петефі вперше згадується ще в 1631 році як торгова площа – тут влаштовували гучні ярмарки. Сьогодні це одна з найулюбленіших локацій і у туристів, і самих ужгородців. Тутешні старовинні будиночки з унікальним декоративним ліпленням вражають.



Вулиці Корзо і Волошина розташовані в самому серці старого Унгвару.

 Вони заворожують своїм архітектурним виглядом і унікальними декоративними деталями! У перекладі з італійської «Корзо» означає місце для прогулянок. Цю назву вулиці пов’язують з італійськими графами Другетами, які володіли містом майже чотири століття. Архітектура вулиці сформувалася наприкінці 19 – на початку 20 століть. Корзо – центральна вулиця міста, яка буквально всіяна внутрішніми двориками, милими кав’ярнями, цікавими магазинами. Часто тут можна зустріти вуличних музикантів. Родзинкою Корзо є колишня казенна корчма «Білий корабель»



Вулиця Волошина названа на честь колишнього президента Карпатської України Августина Волошина. Ця вулиця багата на пам’ятки архітектури. Тут розташовано римо-католицький храм Св. Георгія другої половини 18 століття, всередині собору є орган. Одразу за церквою можна побачити першу жіночу гімназію Св. Гізелли 1902 року. Сьогодні це приміщення музучилища. На цій же ж вулиці є Закарпатський художній інститут, до входу якого веде старовинна арка. І наостанок можемо відвідати, монументальну будівлю колишнього Василіанського монастиря, який зараз є частиною Ужгородського університету, де навчаються фізики. Неподалік ви побачите перший герб комітату Унг, а також Васільянский монастир, де сьогодні навчаються студенти-біологи.





Найвідоміший провулок Ужгорода - Гірчичне Зерно. Його назва навіяно легендою про те, що одного разу тут було найбрудніше місце в місті, але знайшовся романтик, який багато працював, щоб перетворити провулок на місцеву визначну пам'ятку. Щоб реалізувати задуманий проект провулка, його ініціатору довелося закласти квартиру, авто і навіть обручки, а також займати гроші у 28 кредиторів.
Звідки назва провулка - "Гірчичне зерно"? Відповідь на це питання дасть латунний прапорець на одному з ліхтарів в провулку. Пошукайте його і побачите напис: "Мф. 17:20". Це посилання на вірш з Біблії з притчею про гірчичне зерно. Вона каже, що віра розміром навіть з найменше зернятко здатна творити чудеса.
До речі, на вході з вулиці Фединця знаходяться сонячний годинник і пам'ятник річці Малий Уж, яка колись протікала на цьому самому місці. В кінці пасажу встановлено міні-пам'ятник річці Малий Уж, яка протікає під землею по вулиці Фединця, у вигляді двох рибин.







Ужгородський замок.
Початок його будівництва датується аж Х століттям, з тих пір він неодноразово перебудовувався, міняв власників, але безумовно не розгубив своєї величі. Сьогодні фортеця функціонує як краєзнавчий музей.
Якщо зайдеш сюди з екскурсією, тобі обов'язково розкажуть місцеві легенди, присвятять в історію примари шляхтянки, покажуть залишки таємних ходів і проведуть в зал, де колись було страчено передбачуваних відьом.




Поруч з замком під відкритим небом розташувався Закарпатський музей народної архітектури Сюди привезли будинку різних часів з усіх куточків Закарпаття. На території також діє дерев'яна церква.





Для поціновучавів мистецтва рекомендуємо відвідати художній музей Йосипа Бокшая . Тут зібрана колекція картин закарпатських художників, крім того, можна подивитися на роботи Айвазовського і Шишкіна. Музей розташовується в приміщенні колишньої ратуші, тому крім власне музею зверни увагу і на будівлю, і на внутрішній дворик.
В останні роки набувають великої популярності міні-скульптури в Ужгороді. Автором цих творів є Михайло Колодко. Однією з перших з’явилася в 2011 році Свободка, повна назва якої «Маяк Ungvar». З того часу її прикрашають на свята. З кожним роком таких об'єктів стає більше і більше. Для туристів і мешканців міста пошук скульптур стає своєрідним квестом. Для того щоб знайти їх всі, знадобиться близько трьох годин, бо вони розкидані по всьому місту. Створена спеціальна карта, на якій позначено місця розташування міні-скульптур. Є скульптурка Миколайчика, Джона Лорда, Енді Ворхола, Моцарта, пароплава «Карпатія» тощо.



 Міні-скульптури Ужгорода
Пропонуємо вашій увазі переглянули світлини, як виглядало наше місто в давнину, а захоплива  розповідь про події, що в ньому вдбувались висвітлено в книгах нашої сучасниці – Тетяни Літераті.
 "Місто в давнину":










Журналістка Тетяна Літераті екранізовує історію міста початку XX століття. Першу серію програми "Втрачений Ужгород" презентувала журналістка та дослідниця історії міста Тетяна Літераті. За понад шість років вона написала близько 300 статей про Ужгород кінця ХІХ, початку XX століття. Цьогоріч авторка разом із командою Закарпатського інформаційного центру отримала ґрант від Українського культурного фонду на екранізацію десятьох історій та створення документального фільму.




У першій серії програми "Втрачений Ужгород" авторка Тетяна Літераті розповідає про Ужгородську синагогу та міську єврейську громаду початку XX століття. Нині ж цю будівлю знають, як обласну філармонію. Авторка каже, в програмі хотіла не тільки розказати її історію, а й привернути увагу до стану пам’ятки архітектури.
Проєкт "Втрачений Ужгород" Тетяна Літераті розпочинала майже 7 років тому як серію статей, яких наразі вже близько трьох сотень і які видала у чотирьох книгах. Та каже, на зйомках відеоверсії побачила та дізналася нові деталі старих історій.
На нашій виставці пропонуємо ознайомитись з книгами, у яких висвітлено історію рідного міста.

Любімо та  шануймо наше рідне місто, вивчаймо його історію, дізнаваймось нові факти про свою маленьку Батьківщину та ділимось враженнями  з друзями та гостями Ужгорода щоб відчути неповторну атмосферу нашого найкращого міста.





 




Немає коментарів:

Дописати коментар