Унікальна історична пам'ятка України -
майже один кілометр підземних тунелів,
побудованих свого часу угорцями для
захисту Карпат від військ Радянської Армії.
Найбільший бункер в Україні з часів Другої
Світової війни зберігся на Закарпатті у с. Верхня Грабівниця Воловецького
району.
Наші гори, Карпати, ховають багато
таємниць. Одна з них – таємничі підземелля бункеру Лінії Арпада у Верхній
Грабівниці - найпопулярнішого серед об’єктів військового туризму у Закарпатті.
Це підземний військовий бункер, в якому були розташовані склади, шпиталь,
казарма, контрольні виходи, вентиляційні шахти. Масштаби і якість виконаних
робіт у ньому вражають, а ось точне призначення самого об'єкта залишається
загадкою. Світло на цей унікальний комплекс могли б пролити секретні документи,
які можливо, досі зберігаються в московських чи будапештських архівах під
грифом «Цілком таємно».
Бункер вражає будь-якого відвідувача, який
побуває всередині приміщення: підземний тунель з відгалуженнями пролягає на
глибині 30-50 метрів під землею (1 метр бетону - товщина стін бункеру і десятки
метрів гірської породи) і здатний витримати будь-яку атаку з повітря. За
думками деяких експертів, цей об'єкт має довжину 1500 метрів. Хоча є також
версії про те, що можливо тягнувся він і на 15 км, і з’єднаний підземними ходами
з об’єктами Лінії Арпада в урочищі Майдан (траса Київ-Чоп), горою Косяк (з якої
гарна видимість села) та на перевалі Уклин (що можливо був вихід з тилу).
Історія його будівництва сягає в ті самі
часи, що і будівництво оборонної Лінії Арпада: з жовтня 1939 по 1944 рр. Майже
п'ять років. Будувався в повній секретності. Звичайно, що місцеві жителі не
брали участі у будівництві його зсередини. Всі основні роботи по копанню
гірської породи шахтарським методом та заливання стін бункеру бетоном проводили
солдати робочих штрафбатальйонів угорської і румунської армії. Тисячі
військовополонених працювали у дробарках, каменоломнях, кар'єрах. Місцевих
жителів, які мали кінні повозки чи воли, змушували найматися на працю по
привозу будівельних матеріалів до бункеру. Мільйони витрачених коштів...
Але насправді бункер виконував своє
військове призначення не більше ніж два тижні - саме стільки часу знадобилося
Радянській Армії, щоб його завоювати. 16 жовтня 1944 р. бункер здав свою оборону.
По закінченню Другої світової війни, за наказом Сталіна, війська НКВД знищили
всі об'єкти Лінії Арпада.
У 1945 році Бункер ЛІНІЇ АРПАДА був
законсервований: його всі входи і виходи підірвали. В такому стані він
перебував більше ніж 20 років, поки в 1968 році його не почали використовувати
солдати Мукачівського прикордонного загону Радянської Армії, розташувавши тут
свій запасний командний пункт - ЗКП.
До 1991 р. об'єкт охороняли і оберігали саме
ці прикордонники. Правда після розвалу Радянського Союзу Міністерство Оборони
України віддало споруду на баланс місцевої сільської ради.
За часи 90-х та 2000-х років його було
повністю знищено вандалами, які заради власної наживи повирізали та повикрадали
з нього всі металоконструкції: кабель, труби, ліжка, унітази, умивальники,
душові, броньовані двері, тощо.
Ще до недавнього часу функція БУНКЕРУ була
- сміттєзвалище, так місцеві жителі використовували приміщення даного об'єкту.
2012 р. — це був рік відродження об'єкту. Ініціативні молоді підприємці оформили оренду
будівлі у сільської ради. Бункер очистили, реставрували, відновили,
облагородили.
Ось так із сміттєзвалища з’явився у
Закарпатті один із найцікавіших туристичних об'єктів - Бункер Лінії Арпада.
Зараз збережено більше ніж 800 м всіх
тунелів бункера. І хоча це звичайно, не всі масштаби бункеру, які були в часи
Другої Світової війни, але все одно в Україні він є найбільшим підземним
бункером, збереженим з того часу і також являється одним із найбільших, що
збереглися у Східній Європі. На даний час доступними для відвідувачів є близько
500 метрів підземних тунелів і приміщень різного призначення. Поступово
ведуться реставраційні роботи в зараз недоступних місцях.
Радимо почитати ще:
Нейметі, М. Унікальні
праліси, рідкісні озера та лінія Арпада у Національному природному парку
"Синевир" : дива природи / М. Нейметі ; Микола Дербак ; фото Оксани Ващук, Ігоря Меліки та
НПП "Синевир" // Унікум. – 2017. – № 14. – С. 8-13.: фото.
Штефаньо, О. Туристична Воловеччина: залишки "лінії
Арпада", Верецький перевал та дерев’яна гукливська церква : наші родзинки
/ О. Штефаньо // Новини Закарпаття. – 2018. – 31 берез. (№ 24). – С. 11. :
фото.
Якель, Р. Розгадані
таємниці Лінії Арпада : [оборонні рубежі від наступу ворож. армії в роки
Великої Вітчизнян. війни] / Р. Якель // Дзеркало тижня. – 2018. – 26
трав.-1черв. – С. 15 : фот.
Немає коментарів:
Дописати коментар