Оповитий легендами Пікуй

Пікуй – найвища вершина Верховинського Вододільного хребта, який розділяє басейни річок Стрий та Латориця. Відома також тим, що є найвищою вершиною на території Львівської області. Географічно знаходиться на межі двох областей – Закарпатської та Львівської. Завдяки тому, що вершина має значну висоту, на ній росте субальпійська рослинність. Цікаво, що верхня межа лісової смуги проходить на висоті 1200-1250 метрів над рівнем моря. Саме така особливість допомагає мандрівникам за відносно короткий відрізок часу познайомитися з ландшафтами та своєрідною флорою. Вершину вкривають різноманітні види рідкісних рослин. Гора прикрашена багатою рослинністю, живописними скелями та стрімкими урвищами. Варто зауважити, що з північного заходу до вершини примикає Букуська полонина.

Висота над рівнем моря – 1408 м.

Перед зором мандрівника відкриються неймовірні полонини на Бескиди та закарпатську полонину Руна (Рівна). Колоритну вершину у свій час підкорив Іван Франко. Цікаво, що північна сторона вершини оточена величезним кам'яним валом, котрий розділений. Саме з цього місця бере свій початок гірський потічок з холодною водою. Поруч біля вершини проходить так званий «Руський шлях», який розпочинається з Самбора-Турка та приводить до Воловця. У давнину цією дорогою користувалися великі князі, оскільки вона вважалася безпечною.

Король Данило Галицький, наприклад, просувався цим маршрутом у 1269 році. У цих місцях протікає водойма, назва її – потік Данчин. За легендою, у цьому місці князь Данило Галицький, якого у народі називали – Дань, зупинився для того, щоб відпочити та напитися прохолодної цілющої води. Є історичні свідчення, що саме з цього місця король Лев Данилович, син Данила, розпочинав свої військові походи. У 1250 році він побрався з дочкою угорського короля, а для того, щоб показати коханій всю величину свого кохання, залишив на вершині Пікуй напис. Трохи пізніше князь Лев залишив на вершині інший напис, який позначав межі його земель. Зроблений напис був руською мовою. У 1258 році Лев розпочав з Руського шляху масштабний похід на Закарпаття з метою захоплення цих земель та приєднання до своїх володінь.

З маківки гори Пікуй відкриваються неймовірні краєвиди: у східному напрямку можна побачити вершини Тростян, Високий Верх; у південно-східному напрямку розкинулася полонина Боржава та видніються її найвищі вершини – Великий Верх, Стій; у південно-західному напрямку розташована вершина Рівна, а поруч біля неї Гостра; у північно-західному напрямку знаходиться хребет Буковецька полонина, котрий простягнувся аж на територію сусідньої Польщі.

На північному-сході розташоване поселення Біласовиця. Можна побачити за селом автомагістраль, яка плавно піднімається на перевал. По іншу сторону хребта, а це південний та південно-західний напрямки можна розгледіти поселення Жденієво та Щербовець. Варто зауважити, що з цієї сторони схили вершини надзвичайно небезпечні, а близько до вершини ще й скелясті. Гора Пікуй – доволі вузька вершина, у центрі котрої стоїть кам'яний тур.

Від вершини можна здійснити сходження на г. Гостру через поселення Щербовець та Пашковець. Також можна ще оглянути водоспад Воєводин. Звідси також можна розпочати маршрут на полонину Рівна. Часом мандрівники продовжують рухатися до перевалу Руський Путь, після якого вирушають до Ужоцького. Таким чином з'являється можливість оглянути більше природних об'єктів, насолодитися Карпатами сповна, віднайти щось нове або ж здійснити сходження туди, куди завжди мріяв потрапити. У будь-якому випадку, варто знову й знову приїжджати сюди.