Карпатський біосферний заповідник на Закарпатті вабить
туристів неймовірними пейзажами й неповторними природними пам'ятками. Серед них
– Карстовий міст в Угольсько-Широколужанському гірському масиві.
Карстовий міст – це, фактично,
залишок стіни древньої скелі. Вода, яка сотнями тисяч років стікала по схилу
гори, поволі розчиняла м’які вапняки, промивши, з часом, понори. Крізь ці
понори, дощові і талі води стікали вниз по скелі до ріки, розширюючи їх і перетворюючи
на печери. Збільшення внутрішньоскельних порожнин у розмірах призвело до обвалу
скелі, залишивши по собі тільки арку – теперішній Карстовий міст.
Карстовий міст являє собою дві взаємно перпендикулярні арки:
велику і малу. Внаслідок такого розташування видається, що уся споруда стоїть
на трьох ногах. А по центру арки розташувався своєрідний “комин” – вертикальна
шахта, якою колись до древньої печери стікала вода. Природні стихії – вітер і
вода, відшліфували поверхню Карстового мосту, згладивши усі сліди давнього
обвалу.
Споруда Карстового мосту складена, так званими,
пелітоморфними вапняками, для яких притаманна дуже щільна дрібно і
тонкокристалічна будова. Ці вапняки утворились у юрському періоді понад 150
мільйонів літ тому, коли на теренах теперішніх Карпат, вирували хвилі океану
Тетіс. Цікаво, що в Українських Карпатах вапняки не є широко розповюдженими,
адже більшість гірських масивів складена флішем – пісковиком. Вапняками і
мармурами, здебільшого, утворені і Мармароські Чивчинські
Гори на півдні, та Вулканічні Карпати на заході наших гір.
Немає коментарів:
Дописати коментар