Дуже логічною видається назва першого ж села на
закарпатському боці перевалу, вже в Великоберезнянському районі — звичайно
ж, Ужок! Поселення відоме з
1582 р., за останнім переписом тут проживало 772 жителі.
До райцентра - 45 км. Навколо - гори, і це чудово.
Село з таким потенціалом — навколо ж сконцентрована
краса! — не могло не вибрати «карьєру» курорту. Це зараз сюди приїжджають в
основному заради гірських лиж (в селі розташована гірськолижна база "Ужок").
Ще в XVII столітті тут, під Бескидом, відкрили
джерела з лікувальними властивостями (сучасники сказали б: води типу
"Нафтусі" та "Єсентуков").
А коли Австро-Угорська імперія наближалася до свого
кінця, село перетворилося на популярний бальнеологічний курорт, куди з
задоволенням приїздили не лише закарпатці, а й мешканці сусідньої Речі
Посполитої. Одне з джерел носило назву Гераклове - начебто вода звідти дарувала людям силу, якою
славився античний герой. Скульптура Геракла, яка зараз прикрашає
двір Ужгородського замку, колись знаходилась саме
там, аж поки в 1915 році курорту не прийшов кінець. Чия саме артилерія
використала відпочинкову зону (два санаторні будинки з 30 купальнями, військова
лікарня та п’ять вілл) в якості мішені, і дотепер невідомо.
Сьогодні колишню славу пробує відродити пансіонат
«Ужок», що пропонує процедури з застосуванням мінеральних вод.
Перший директор Закарпатського краєзнавчого
музею Петро Сова у
1947 році перевіз Геркулеса до Ужгорода.
А що ж за курорт тут був? Відомо, що на початку ХХ ст.
в Ужку біля мінеральних джерел стояли два санаторних будинки з 30 купальнями,
п'ять вілл на 60 ліжок, а також військова лікарня. Навколо курортних установ
шумів липовий парк, прикрашений статуями. Мінеральні джерела за старим звичаєм
називалися людськими іменами: "Ласло",
"Бела", "Марча".
Зараз про колишню славу Ужка нагадують процедури з
застосуванням мінеральних вод в пансіонаті "Ужок".
Немає коментарів:
Дописати коментар